Замість грошей у гаманці пластикова картка. Місця багато не займає, та й потреба носити з собою великі суми готівки, коли це потрібно, відпадає. Розрахуватися «пластиком» у супермаркеті, ресторані чи магазині стало буденною справою для мільйонів українців, які мають одну, дві, а деколи й більше пластикових карток. Однак разом зі стрімким поширенням пластикових грошей так само швидко розвиваються та вдосконалюються технології для шахраїв, які не проти позбавити вас віртуальних заощаджень.

У столиці та великих містах почастішали випадки звернення клієнтів до своїх банків, які скаржаться, що з їхніх рахунків зникають гроші. Кількість шахрайських операцій з «пластиком», за даними Нацбанку, в 2007 році зменшилася майже вдвічі, однак сума збитків зросла на 3% (до 1,235 мільйона гривень). Всі збитки банків (понад 97,7%) пов’язані з використанням карток міжнародних платіжних систем (Visa і MasterCard) та лише 2,3% — з картками одноемітентних (внутрішньобанківських) платіжних систем. Загальна кількість платіжних карток, випушених українськими банками, у січні-червні 2008 року збільшилася на 9% — до 44,7 мільйона штук.

Стомившись від постійних скарг на пластикові афери, Нацбанк у своєму листі звернувся до банків з вимогою забезпечити належний моніторинг операцій із використанням платіжних карт через банкомати та встановити за згодою клієнтів добові ліміти на суми та кількість операцій з отримання грошей як на території України, так і за її межами. Але особливі сподівання регулятор покладає на перехід банків на використання платіжних карт з чіпами. Експерти, з якими вдалося поспілкуватися «Дню», впевнені, що останню пораду банки не виконуватимуть. Бо перехід на чіпові картки у кілька разів перевищує суму втрат від шахрайств із картками.

ЧІПІВ СКОРО НЕ ЧЕКАЙТЕ

Сьогодні у світі використовуються тільки три види пластикових карток: з магнітною полосою, з магнітною полосою і чіпом та просто чіпова картка. Однак ще немає міжнародних платіжних карт, на яких би був тільки чіп і не було б магнітної полоси. Як тільки вони з’являться, тоді всі банки приберуть з пластикової картки полосу і залишать чіп.

«Нацбанк закликає переходити на чіп, не враховуючи, що магнітна полоса на цій карті в найближчі п’ять років нікуди не подінеться», — підтверджує вищесказане у довірчій бесіді з «Днем» один банкір. Перехід на чіпову картку міжнародної платіжної системи, з точки зору банку і клієнта, безумовно, знижує ризики потенційного зловживання з самою картою. Однак для банків це поки що не пріоритет.

«Не сприятиме цей лист Нацбанку переходу банків на чіпові картки, — вважає директор Української міжбанківської асоціації членів платіжних систем „ЕМА“ Олександр Карпов. — Уявіть, в Україні діє 45 мільйонів пластикових карток. Вартість чіпової картки у порівнянні з чіпово-полосатою (інших в обороті немає, якщо мова йде про міжнародні системи) на два долари більше. Сорок п’ять мільйонів на два — це дев’яносто мільйонів доларів. Збитки банків від зловживань із клієнтськими картками — лише півтора мільйона гривень. Як ви думаєте, у який момент банки вирішать, що потрібні такі заміни?»

Що ж робити клієнтам, адже вкрадені гроші практично повернути не можна? Карпов вважає, що всі можливі заходи захисту банк сам пропонує клієнту. Інша справа, чи скористається ними клієнт. Зокрема, банки проводять моніторинг активності використання клієнтського рахунка і у разі виявлення якихось порушень блокують його. Крім того, за згодою клієнта банком встановлюється ліміт на зняття певної суми грошей з його картки. «Якщо ви хочете зняти більшу суму, ніж це дозволено лімітом, то ви телефонуєте до банку і повідомляєте його про це. Те ж саме стосується й інтернет-розрахунків. Банк на певний час знімає обмеження, а після проведення вами грошової операції його відновлює», — розповідає про способи захисту віртуальних грошей Олександр Карпов.

ОБЕРЕЖНО — БАНКОМАТ!

Існує безліч способів, за допомогою яких шахраї можуть зняти гроші із вашої картки, навіть не виймаючи її з вашої кишені. Навіщо виймати, якщо клієнт зазвичай, ні про що не підозрюючи, самостійно у цьому допомагає?!

Зокрема, шахраї використовують так звану ліванську петлю. Це коли у картоприймач (куди вставляється пластикова картка) банкомата вставляють шматок фотоплівки, її кінці закріплюють на зовнішньому боці банкомата. Всунувши до такого банкомата свій пластик, ви не зможете його отримати одразу назад. Часто у таких випадках шахрай десь недалеко і, нібито опинившися біля вас цілком випадково, пропонує свою допомогу. Довідавшись пін-код власника картки (у процесі допомагання злочинець може навіть самостійно кілька разів зі слів власника картки його вводити) після кількох невдач шахрай рекомендує людині звернутися до відділення свого банку. Після того як людина піде, злочинець витягає картку та знімає гроші. Клієнт же наступного дня дізнається, що з його рахунку цілком законним шляхом зняли певну суму.

Однак найпопулярніший вид пластикових афер — скімминг. У карткоприймач банкомата всталяється скіммер (зчитувач інформації з магнітної полоси карти). За допомогою прихованої на банкоматі відеокамери чи інших хитромудростей (нанесення поверх клавіатури банкомата іншої спеціальної накладної клавіатури) з’ясовується пін-код картки. Отримавши повний набір інформації, шахрай виготовляє дублікат пластикової картки і спокійно знімає з неї гроші. Зазвичай такі банкомати нічим не відрізняються (на перший погляд) для постійного клієнта. Але різниця є: вставивши свою картку до цього банкомата, ви ризикуєте через певний час залишитися без грошей.

ЯК ЗАХИСТИТИСЯ?

Експерти радять використовувати запропоновані банками заходи захисту (згадувалися вище), працювати з банкоматами лише у перевірених місцях (наприклад, в офісах банків, великих торгових центрах), звертати увагу на дії продавців при використанні вашої картки у магазині. Підходячи до банкомата, потрібно переконатися, що у картоприймача немає частин, що виступають. Візуально скіммер сприймається навіть в одному кольорі з банкоматом, але за розміром він виступає над картоприймачем. Якщо ж ваша картка залишилася у банкоматі чи з нею щось трапилося, негайно повідомите банк за телефоном гарячої лінії. Якщо не пам’ятаєте телефону свого банку, можна звернутися до іншого (його телефон повинен зазначатися на банкоматі). Але для цього потрібно ще пам’ятати номер своєї карти. Тому зберігайте його окремо. Ну і, звичайно, дотримуйтеся елементарних правил пластикової безпеки: не зберігайте пін-код разом з карткою, не давайте його стороннім особам, навіть якщо вони пропонують вам допомогти, а в інтернеті вводьте дані картки тільки на сторінках відомих сайтів.